Кожна сучасна держава в процесі свого становлення й розвитку так чи
інакше стикалася з мовним питанням. як правило, рано чи пізно надавала
перевагу єдиній державній, інакше кажучи офіційній, мові. Ця
необхідність випливає із самої природи держави, з її суті й призначення.
Адже держава, принаймні сучасна цивілізована, покликана не тільки
забезпечувати захист населення певної території від зовнішніх посягань і
підтримувати внутрішній порядок у країні. Вона — і це, можливо, її
найважливіша функція — з конгломерату людей, попри всі їхні, часом
навіть протилежні особисті, групові, класові, етнічні інтереси,
врешті-решт творить єдине суспільство, злагоджений діючий організм,
здатний цілеспрямовано сконцентровувати свої фізичні й духовні ресурси
і, отже, самореалізовуватися.
|