Складнопідрядні речення з підрядними умови

Підрядні речення умови вказують на умову, за якої відбувається чи могла б відбуватися дія головного речення, і відпо­відають на питання обставин умови (за  якої  умови?).

Підрядні речення умови до головного звичайно приєдну­ються за допомогою сполучників підрядності якщо, якщо б, якщо... то, якщо... тоді, якби, коли, коли б, як, аби, раз, тільки хай тільки, чим... тим, що... то. У головному реченні вказівних слів не буває: шдрядне речення умови відноситься до всього головного речення.

Наприклад: Якщо справді все описане для майбутнього фільму не підійде, тоді давайте краще першу частину кінокартини почнемо з пісні (О. Довженко). Коли я тривожуся долями
вашими, для мене світлішим стає виднокруг (Л. Талалай). Якби оті проміння золоті у струни чарами якими обернути, я б з них зробила золотую арфу (Леся Українка). А такий був: нехай
тільки станеться кому з нашого села пригода — головою ляже,а вирятує (Марко Вовчок).         

У розмовному мовленні підрядні речення умови до голов­ного можуть приєднуватися також за допомогою лише спів­відносного елемента то, так у головному реченні (без сполучника); присудок у головній частині такого складнопідрядного речення вживається переважно в наказовому способі: Дай вам землю під селом, так вас од неї й за вуха не відтягнеш (А. Головко). Попороби до поту, то й поїси в охоту (Нар. творчість); іноді присудок може стояти в дійсному способі: Не ми будемо стріляти з тих гвинтівок, то вони — по нас (А. Головко). Може, вернеться з дороги пані, то ще мене за лінощі скарає (Леся Українка). Варто лише прокричати, як на березі Дніпра відразу відгукнеться (В. Підмогильний). Розмовного характеру надає реченню і сполучник раз: Раз я вже вирішив, то хай так і буде (Григорій Тютюнник).

Є два типи підрядних речень умови залежно від того, яку вони позначають умову: реальну чи бажану.

Підрядні речення, що виражають реальну умову, за якої можлива дія, про яку йдеться в головному реченні, приєднуються до головного за допомогою сполучників якщо, як, коли, раз, аби: Все можуть зробити людські руки, коли захочуть (Григорій Тютюнник). Народ сам скує собі долю, аби тільки не заважали (М. Коцюбинський). Раз буде своя збройна сила, то ми повинні мати й своїх командирів (П. Панч).

Підрядні речення, що виражають бажану умову ба­жаної дії, про яку йдеться в головному реченні, приєдну­ються до головного за допомогою сполучників якби, коли б, якщо б (присудки в обох частинах такого складнопідрядного речення виражаються дієсловами в умовному способі): Коли б знав, де впадеш, то соломки підстелив би (Нар. творчість). Якби ви знали, паничі, де люди плачуть живучи, то ви б елегій не творили... Якби мені черевики, то пішла б я на музики (3 тв. Т. Шевченка).

Підрядні речення умови можуть супроводитися відтінками інших обставин, а саме:

а) обставини часу: Коли в людини є народ, тоді вона уже людина (Л. Костенко). Коли чоловік пише для себе, виливає своє горе й радощі, то йому легше стає (М. Коцюбинський);

б) обставини причини: Не злякає страшний Божий суд, якщо не злякав людський (О. Довженко). Як не буде птахів, то і людське серце стане черствим (М. Стельмах);

в) обставини мети: Якщо Україна хоче стати могутньою  європейською країною, вона мусить перейняти кращі демократичні традиції гетьманської держави (3 газети);

 г) обставини допустовості: У відкритім бою, якщо й пора нено, то тебе врятують товариші (О. Гончар);

 г) обставини міри й ступеня (приєднуються парними спо­лучниками чим... тим, що... то): Чим вище піднімались бійці, тим заграва перед ними ширшала, розросталась (О. Гончар). Що ближче ми підходили до густих чагарів, то голосніше чувся тоскний звірячий плач  (І. Муратов).

Схожі матеріали